?

Log in

No account? Create an account
 
 
15 July 2007 @ 02:03 pm
Вишивка козацької старшини XVII-XVIII ст. Гаптування.  
Віра Зайченко.
За матеріалами колекції Чернігівського історичного музею ім. В.В. Тарновського.
ГАПТУВАННЯ У ПРОКОЛ ТА У ПРИКРІП

Однією з найдавніших відомих людству технік вишивки є гаптування'золотом та сріблом. Першим століттям до н. є. датуються залишки золотного шитва з поховання знатної сарматки в селі Ковалівці Миколаївської області. Шитво виконано технікою гаптування у прикріп, яка стала відомою у Візантії та Київській Русі лише в XII столітті4. В цей час тут гаптували переважно технікою у прокол ("на проєм")5. Пізніше набуло поширення гаптування у прикріп, яким виконували орнаменти на церковних речах, а в ХVІІ-ХVIII століттях - також на речах козацької старшини: пологах, простирадлах, наволочках, рушниках, хустках, хустах, сорочках, кибалках.

Складність техніки гаптування у прикріп полягає в тому, що для її виконання потрібні стаціонарні п'яльця, щоб обидві руки вишивальниці були вільними. Гаптувати можна прямо по тканині з полотняним переплетінням, по підстеленню з ниток, або по вирізаному з товстого паперу трафарету ("карті"). У вишивці козацької старшини використано всі ці способи.


5. Рушник. XVII ст. (?) Гаптування у прикріп, двобічна гладь, стебловий шов. 300 kb
Фрагмент іл. 5. 170 kb.

Гаптування у прокол ("на проєм") виконувалося по тонких розріджених тканинах, які давали можливість протягувати металеву нитку наскрізь. Зразок цієї техніки подибуємо на рушнику XVII ст. (?) з колекції ЧІМ, який має орнамент, виконаний за вільним малюнком (іл.5). Звивисті деталі орнаменту набрані з коротеньких, за шириною смуги, ліній, укладених з густо розміщених по діагоналі стібків.

Техніка гаптування у прокол виконується виведеною з-під споду металевою ниткою, якою роблять короткий стібок, витягують нитку під спід і знову виводять на лицьовий бік поряд з попереднім стібком.


6. Окрайка. Друга половина XVIII ст. Гаптування у прикріп. 142 kb
Фрагмент іл. 6. 180 kb

Гаптування у прикріп - техніка виконання, яка не потребує витягання металевої нитки на зворотний бік тканини (іл.6). Вона має декілька способів досягання поставленої гаптувальницею мети. Ця техніка передбачає накладання металевої нитки на тканину і закріплення у потрібних місцях шовковою ниткою. При цьому гаптувати можна як прямо по тканині, так і використовуючи різні підкладення для отримання рельєфу. У вишивці козацької старшини окремі деталі гаптувалися переважно по м'якому підстеленню з ниток у один шар, чим досягалася рельєфність узору.


Техніка гаптування. 93 kb

Підстелення нашивають горизонтальними стібками поперек намальованого мотиву чи окремої деталі технікою однобічної гладі. Нитки для підстелення повинні бути товстими. З лівого боку унизу мотиву закріплюють шовкову нитку і пришивають нею кінець металевої (а). Лівою рукою кладуть металеву нитку вгору поперек підстелення, а правою пришивають її у визначених місцях короткими поперечними стібками шовкової нитки справа наліво і прикріплюють та розвертають донизу (б). Стібки повинні лягати між нитками підстелення і затягувати металеву нитку у глибину. Саме цими закріпами на зашитій поверхні утворюється геометричний орнамент. Якщо прикріпи робити по прямій лінії між двома нитками підстелення, на поверхні утворюються паралельні поперечні смуги, якщо по косій - діагональні (в), (г - зворот). Діагонально розміщеними прикріпами, покладеними у двох напрямках, можна утворити ромбичний орнамент.


8. Поручі, виготовлені з рукавів сорочок (?). Кінець XVII – початок XVIII ст. Гаптування у прикріп. 342 kb
9. Поруч, виготовлена з рукава сорочки. Кінець XVII – початок XVIII ст. Гаптування у прикріп. 360 kb

Не завжди гаптувальниці ставили мету створити гаптовані поверхні з розробкою дрібними орнаментами. У збірці ЧІМ є два зразки гаптування (фрагменти) на жіночих сорочках (?), використані для виготовлення поручів, причому біле тло пізніше було зашите шовком (іл. 8, 9). Гаптування виконане по нитяному підстеленню "у прикріп" способом настилання металевої нитки поперек вузьких деталей квіток та листя і закріплення її по краях. Таким чином утворюється опуклий мотив з блискучою, не приглушеною прикріпами, поверхнею.


7. Денце кибалки. Перша половина XVIII ст. Гаптування у прикріп. 434 kb
10. Денце кибалки. Перша половина XVIII ст. Гаптування у прикріп. 288 kb
11. Денце кибалки. Перша половина XVIII ст. Гаптування у прикріп. 224 kb

На таких вишуканих речах, як денця кибалок, головних уборів жінок козацької старшини, гаптування виконувалося по високому м'якому настилу і по карті (іл. 7, 10, 11, 12). Гаптування по настилу є варіантом попереднього способу, але ним досягалася більша рельєфність завдяки тому, що на місці майбутнього узору нашивався настил з товстих бавовняних ниток у декілька шарів6.


12. Окрайка (лицьова та зворотна сторони). Близько середини XVIII ст. Гаптування у прикріп, однобічна гладь. 200 & 180 kb

Гаптування прямо по тканині ("в гладь") потребує більшої уважності, бо вирахувати місця прикріпів важче. Загалом же техніка така сама, як у гаптуванні по підстеленню. Деякі відмінності має гаптування по карті. Папір або навіть картон важче проколювати і тому зашиті поверхні не мають такого складного орнаменту, утвореного прикріпами, як у попередніх способах гаптування. Трафарет накладають на тканину і пришивають по краю, якщо папір не товстий, або в обраних вузьких місцях прикріплюють, перекинувши нитку від одного краю до іншого. На папері відмічають крапками місця, де можна зробити прикріпи металевої нитки, на картоні їх проколюють шилом. Після цього починають гаптувати. Закріпивши шовкову і металеву нитки, перекидають металеву через смугу трафарету і закріплюють з його другого боку. Якщо смуга широка, у відмічених місцях роблять прикріпи, від останнього прикріпу простелюють металеву нитку на другий край трафарету і закріплюють.

При всіх способах гаптування спосіб закріплення металевих ниток шовковими по контурах мотиву однаковий. Вивівши голку з шовковою ниткою на верхньому контурі справа від металевої нитки, повертають голку на себе, роблять два накиди шовковою ниткою на голку і уколюють голку зліва від металевої нитки. Коли шовкову нитку витягують під спід тканини, металева нитка не тільки прикріплюється, а й робить потрібний поворот для наступного прокладання її до нижнього контуру. Унизу закріплення на контурі роблять так само, як угорі, тільки голку повертають і роблять накиди не на себе, а від себе.

Посилання:

4. Кара-Васильєва Т., Чорноморець А. Українська вишивка. – К., 2002. – С. 17, 80.

5. Манушина Т. К вопросу об орнаментике в произведениях русского шитья XII-XV веков // Древнерусское художественное шитье. – М., 1995.

6. Шабельская Н. Материалы и технические приёмы в древнерусском шитье // Вопросы реставрации. – М., 1926. – I. – С. 119.

 
 
 
bolshenenadobolshenenado on July 15th, 2007 12:05 pm (UTC)
і слів забракло! які складнючі!
Jgioconda on July 15th, 2007 12:46 pm (UTC)
Так, гаптування, особливо по оксамиту - це вищий пілотаж. =)
variation0variation0 on October 28th, 2008 12:39 pm (UTC)
оооо, я вас вже обожнюю, ви виклали відсканені частинки моєї книжки)))
Jgioconda on October 28th, 2008 02:43 pm (UTC)
пані Віра? :))))))))))))))))

книжка надзвичайна. Мені так подобаєтсья нормальний науковий підхід до матеріалу, і головне - ілюстрації... ))